ВЕРТЕБРОНЕВРОЛОГІЯ
Вертеброневрологія — клінічна дисципліна, гілка неврології, в основі вивчення якої лежать функціональні і органічні порушення периферичного відділу нервової системи при захворюваннях хребта і структур опорно-рухового апарату.
Як окремий напрямок була заснована в середині 20-го століття і в наш час бурхливо розвивається.
Причини цього наступні: зростаюча чисельність і різноманітність захворювань хребта, а також технічні можливості нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія), що сприяють розширенню бази доказової медицини і розробці адекватних методів терапії. Отже, виділення окремого напрямку вертеброневрології з неврології є даниною часу і пов’язане з широкою поширеністю вертеброгенних захворювань.
В силу комплексності ураження нервової, судинної, м’язової, кістково-суглобової систем, вертеброневрологію можна назвати «міждисциплінарною галуззю», що об’єднує інші розділи медицини: ортопедію, терапію, хірургію, фізіотерапію, мануальну терапію, фізичну реабілітацію.
В «арсеналі» вертеброневрології близько 30 різних захворювань, і практично в основі кожного лежить хребетно-руховий сегмент (ПДС) в нормі і при патологічному процесі, з вторинними порушеннями біомеханіки з боку опорно-рухового апарату і м’язово-фасциальних структур.
Завданням вертеброневрології в найближчий час буде створення комплексного, цілісного підходу до розуміння патології хребта та відновного лікування та реабілітації вертеброневрологических хворих.