Рефлексотерапія

Рефлексотерапія

Рефлексотерапія — лікувальна система, заснована на фізичному подразненні точкових ділянок шкіри, слизових оболонок і підлеглих тканин для впливу на функціональні системи організму.

Певну ділянку шкіри і підлеглі тканини, на які спрямовані різні способи впливу для нормалізації функціонального стану різних органів і систем організму називається точкою акупунктури. В результаті такого впливу виникає потік імпульсів, що прямує до відповідних нервові центри, які сигналізують в уражений орган. Таким чином активізується система самовідновлення.
Система активізації потоку імпульсів повинна бути максимально точною, як по топографії стимульованих полів, так і за різноманітністю і силі стимулюючих сигналів. На цій ідеї базується сучасна рефлексотерапія, яка включає в себе власне акупунктуру і припікання (варіант китайської фізіотерапії), а також ЛАЗЕРОПУНКТУРИ, УЗТ-пунктура.

Рефлексотерапія дає можливість не тільки зменшити дози лікарських препаратів, а й їх побічні ефекти, а також в цілому підвищити ефективність лікування.

В основі механізму впливу цього природного способу лікування лежить цілеспрямоване зміцнення і оптимізація системи захисно-пристосувальних механізмів боротьби з хворобою, одужання і підтримки повноцінного функціонування організму людини.

Рефлексотерапія не припускав введення в організм ніяких чужорідних речовин. Це немедикаментозний метод впливу на організм, безпечний і ефективний метод терапії, що пройшов багатовікові випробування практикою і довів свою спроможність. Метод рефлексотерапії спрямований на активізацію і стимуляцію прихованих потенціалів органів і систем організму.

Рефлексотерапія надає також інформаційно-енергетичний вплив на організм, сприяє виділенню біологічно активних речовин, що надають виражений протибольовий ефект, благотворно впливають на емоції і на психосоматичний статус організму людини.

Вплив на акупунктурні точки становить специфічну особливість методу рефлексотерапії. У всіх людей більшість точок акупунктури має однакову локалізацію, роздратування їх є основою рефлексотерапії, її особливістю. Кількість точок акупунктури становить кілька тисяч, вони об’єднані в меридіани за функціональною ознакою, що забезпечує більш ефективний підбір і поєднання точок для лікування отпеределенного захворювання.

Методи рефлексотерапії добре проводити в умовах психологічної релаксації для кращого самостійного функціонування підкоркових вегетативних центрів.

Показання до методів рефлексотерапії:
1. Психосоматичні розлади (неврози, депресія, стресові стани, неврастенія)
2. Алергічні захворювання різних органів (алергічні артрити, кропив’янка, лікарська непереносимість, бронхіальна астма, респіраторні алергози, нейродерміти)
3. Захворювання серцево-судинної системи і системи крові залізодефіцитні анемії, гіпертонічна хвороба, артеріальна гіпотонія, стенокардія, екстрасистолія) н
4. Захворювання органів дихання (риніт, фарингіт, синусит, ларингіт, трахеїт, бронхіт (гострий і хронічний), пневмонія)
5. Захворювання органів травлення (виразкова хвороба шлунка, гастроентерит, коліт неінфекційної етіології, функціональні розлади шлунку і кишечника)
6. Захворювання опорно-рухового апарату (артрози, спондильоз, остеохондроз хребта, радикулопатии, полиостеоартроз)
7. Урологічні захворювання (цистит, уретрит)
8. Захворювання ендокринної системи (цукровий діабет)

Рефлексотерапія протипоказана:
— При злоякісних і доброякісних новоутвореннях;
— При захворюваннях крові та кровотворних органів;
— При гострих і хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз в стадії загострення), гарячкових станах;
— При декомпенсованих захворюваннях серця, легенів та інших органів;
— При різкому виснаженні;
— При гострих запальних захворюваннях опорно-рухового апарату і активному ревматизмі.