Якщо півстоліття тому від хронічного болю страждало 15% населення, то зараз у 4 рази більше!

А ще дуже зазмучує той факт, що тільки одна з 10 людей звертається до лікаря при неприємних відчуттях, що недавно з’явилися.

У нашому організмі є спеціальна больова система, роботу якої запускають ноцицептори – больові рецептори, яких у нас близько двох мільйонів. Ноцицепторами забезпечені всі органи та тканини. Реагуючи на подразнення, вони передають тривожний сигнал у больові центри спинного та головного мозку. І далі назад, за тими ж нервовими шляхами, надходить розпорядження про захисну реакцію, спрямовану на усунення подразника. У цей момент людина відчуває біль.

Біль — це сигнал організму про появу збою у його роботі. На жаль, далеко не всі дослухаються до цих сигналів. Багато хто думає, що біль з часом зникне, так само раптово, як і з’явився.

Чому не можна терпіти?

По-перше, біль негативно позначається на нервовій системі та мозку, руйнуючи їх. Крім цього, нервові волокна, що транслюють сигнали в мозок, можуть стати настільки чутливими, що навіть незначне подразнення сприйматиметься як катування.

По-друге, у цей момент людина стає агресивною та дратівливою, переживає масу негативних емоцій.

По-третє, больові відчуття згубно впливають на серце та судини. Є ще момент: занедбаний біль може перерости у хронічний стан. А наявність постійного болю часто пов’язують із підвищеним ризиком виникнення депресії, бо біль ізолює людину.

Біль позбавляє людину того, що їй потрібно для повноцінного життя, включаючи свободу руху, радість спілкування з близькими та друзями, здатність працювати, займатися улюбленою справою.

Безумовно, перше, що потрібно зробити, коли біль з’являється, — це відправитися на прийом до лікаря та дотримуватися призначеної терапії.