Остеохондроз грудного відділу хребта – від дегенерації диску до генетичної хвороби

Значно менша рухливість грудного відділу хребта по відношенню до шийного чи поперекового та додаткова його фіксація за рахунок грудної клітини, здавалося б, має мінімізувати ризик виникнення мікротравматизації та дегенеративних змін, які найчастіше ми звикли називати остеохондрозом. Але, нажаль, це не так.

Хребет не винен, або які проблеми можуть ховатися за болем в грудному відділі

ШМАРГАЛЬОВА Екатерина Юрьевна

Катерина ШМАРГАЛЬОВА, лікар-невролог клініки вертеброневрології та кінезіотерапії Prima Vertebra, дійсний член Української асоціації з вивчення болю, Асоціації превентивної та антиейджинг медицини

Перш за все на прийомі ми маємо впевнитись, чи не маскується за болем в ділянці грудної клітини чи грудного відділу хребта патологія, що загрожує життю хворого:

  • інфаркт міокарду;
  • ТЕЛА дрібних гілок;
  • захворювання органів грудної чи черевної порожнини.

Більшість зазначених хвороб мають специфічні ознаки, які допоможуть лікарю у діагностичному пошуку та призначенні, за необхідності, додаткових методів обстеження. Але певна «настороженість» щодо загрозливих станів допомагає рятувати життя. Тож зупинимось на тому, що для вертеброгенних причин характерним є довготривалий, скоріше ниючий біль, що посилюється під час руху чи форсованому диханні та може поширюватися вздовж ребра, супроводжується відчуттям поколювання, «повзання мурашок», затерплістю чи печіння.

Патології, що маскуються під остеохондроз грудного відділу хребта

Для грудного відділу хребта кила міжхребцевого диску скоріше виняток, ніж правило в аспекті джерела виникнення болю. Набагато частіше через гіподінамію, статичні навантаження та порушення метаболізму страждають міжхребцеві або реберно-хребцеві суглоби і розвиваються артрозо-артритні зміни у них. Це той варіант, коли хворий відчуває постійний ниючий або пекучий біль, що зменшує інтенсивність після рухової активності. Пальпація фасеткових суглобів у цьому випадку є болючою, а об’єм рухів у грудному відділі хребта значно зменшеним.

Якщо ж ми маємо справу з парафорамінальною протрузією міжхребцевого диску, то на перший план виходять скарги, характерні для так званої міжреберної невралгії: оперізуючий виражений біль у зоні іннервації компрометованого корінця, що підсилюється при будь-яких рухах, кашлі, чханні.

Схожу картину можна часто побачити і при вираженому м’язовому спазмі паравертебральної мускулатури. Причин його появи досить багато (довге статичне утримання пози, надмірне фізичне навантаження, переохолодження тощо), але прояви досить патогномонічні: болючі при пальпації, набряклі м’язи, часто з розвитком характерних міофасціальних тригерних точок. Це, мабуть, один з найлегших видів болю у грудному відділі хребта —досить швидке й просте лікування гарантує сприятливий прогноз за умови виконання рекомендацій лікаря.

Чого не скажеш про генетично обумовлені хвороби хребта, одною з яких є хвороба Шейермана-Мау або юнацький кіфоз. Першими проявами цього захворювання є гіперкіфоз та двобічний біль у міжлопатковій ділянці у дитини пубертатного віку. Часто це списують на порушення постави та лишають без уваги. Але хочу наголосити на необхідності якісної інструментальної діагностики (МРТ-скринінг хребта, рентгенодіагностика), бо від вчасної постановки діагнозу залежить якість життя та об’єм ускладнень, які буде викликати дана патологія. Облігатними ознаками хвороби є кліновидна деформація хребців грудного відділу, велика кількість хрящових вузлів Шморля по всій довжині хребта, гіперкіфоз у грудному відділі. Якщо вдається розпізнати хворобу на ранніх етапах, то, при постійному виконанні специфічного комплексу лікувальної фізкультури та періодичних курсах масажу і фізіопроцедур, пацієнт має шанс жити повноцінним життям, уникаючи складних оперативних втручань, направлених на стабілізацію вісі хребта.

Особливе місце серед причин болю у грудному відділі хребта займає порушення постави та сколіотична хвороба. Вони можуть також викликати деформацію грудної клітини та ребер, порушення роботи серця чи легень, дисбаланс м’язевого корсету тощо. Хоча детальна діагностика потребує рентгенівських знімків у декількох проекціях та ортопедичних знань, запідозрити патологію та скерувати до профільного спеціаліста пацієнта має лікар будь-якої спеціалізації після огляду та досить простих скринінгових діагностичних тестів.

Якщо біль у грудному відділі хребта з’явився різко, після травми або надмірних осьових навантажень (наприклад стрибки на батуті або з парашутом, спуск з атракціону у аквапарку тощо), то такий пацієнт потребує негайного дообстеження, аби виключити компресійний перелом хребця і травматизацію нервових корінців та спинного мозку. Як правило, розвитку цього загрозливого стану передує наявність остеопорозу, гігантських гемангіом тіл хребців, метастатичних уражень або мієломної хвороби.

Що допоможе у диференціальній діагностиці?

Окрім детального збору скарг, додаткових питань та вичерпного анамнезу у суперечливих випадках на допомогу лікарю приходять додаткові методи обстеження. Серед них і «старі знайомі»: рентгенодіагностика, КТ, МРТ і ті, що не так часто використовують у вертеброневрології — ЕКГ, що дасть змогу виключити сердцеву патологію, УЗД органів черевної порожнини через високу імовірність відображеного болю, та навіть ЕФГДС як найбільш об’єктивний метод обстеження стравоходу та шлунку, що також часто «віддзеркалюють» болем у грудному відділі.

Тож біль у грудному відділі хребта та грудній клітині можна сміливо назвати мультідисциплінарною патологією, яка вимагає ретельного розгляду та вміння кожного лікаря виходити за рамки вузької спеціалізації, аби бачити пацієнта як єдиний, складний, багатогранний організм. Лише такий холістичний підхід до кожного клінічного випадку допоможе не тільки позбавити людину болю й інших проявів хвороби, а іноді й врятувати життя!

 

За матеріалами: vz.kiev.ua

➤ПЕЧЕРСК +38(068)434-68-60 +38(099)566-12-30 +38(097)838-00-33 (Viber) Киев, Лаврская, 15 (территория Киево-Печерской Лавры) ➤ПОЗНЯКИ +38(044)364-99-69 +38(063)979-58-68 +38(067)300-38-63 Киев ул.А. Ахматовой, 13-Д, оф. 161 Лицензия МОЗ Украины AE №638322 от 19.02.2015